Поряд з кровоносною системою у більшості хребтових тварин і людини є друга трубчаста система – лімфатична, з якою пов’язане утворення і пересування лімфи.
В лімфу надходять: продукти обміну речовин, гормони, ферменти, дрібні чужорідні тіла, мікроорганізми.
В різних органах лімфа має неоднаковий склад.
Лімфатична система тісно пов’язана із кровоносною системою за розвитком, будовою і у функціональному відношенні, але, в той же час, вона має ряд істотних особливостей.
Загальні риси подібності лімфатичної та судинної систем:
- стінки лімфатичних судин мають будову подібну до венозних;
- лімфатичні судини, як і венозні, мають клапани, що забезпечують тік рідини від периферії до центру, тобто від тканин до серця;
- лімфатичні судини супроводжують кров’яні, маючи загальне р
... Читати далі »
Серце – це той особливий орган, який “бере участь завжди і у всьому”, у всіх наших життєвих переживаннях, в кожному русі від самого народження і до останнього подиху. Його оспівували в піснях, обожнювали і йому поклонялись. Не так давно археологи на стінах печери Альтаіру (Іспанія) виявили рисунок, вік якого понад двадцять тисяч років. На рисунку зображений мамонт, серце якого виділено червоною фарбою. Дехто жартома вважає, що таке зображення є першим анатомічним рисунком. Але, очевидно, справа тут не в анатомії, а в якомусь магічному ритуалі – поклонінні, де серце наділено особливою магічною силою.
Часто древні люди бачили в цьому органі джерело надзвичайної енергії. В Еквадорі індійці приносили в жертву людські серця при посіві полів. Іноді жрець, який керував ритуалом, виривав із жертви серце і з’їд
... Читати далі »
Дванадцять пар черепних нервів (nn. craniales) починаються або закінчуються в різних відділах головного мозку, що залежить від ембріонального розвитку:
Чутливі, рухові, симпатичні і парасимпатичні волокна черепних нервів мають специфічні функції, незважаючи на анатомічне об'єднання в змішані черепні нерви. Кожен черепний нерв має особливості філогенетичного походження що залежить від ембріонального розвитку.
БУДОВА ЧЕРЕПНИХ НЕРВІВ
I ПАРА – НЮХОВИЙ НЕРВ
Нюховий нерв (n. olfactorius) є провідником від рецепторів електрохімічних імпульсів, що виникають під дією пахучих речовин. Перші нейрони розташовуються в слизовій оболонці верхнього носового ходу і перегородки носа. Нюховий нерв не має нервового вузла.
Периферична нервова система
Периферійна іннервація соми
Периферійна або зональна іннервація - кожен нерв розподіляється своїми волокнами в межах певної шкірної або м'язової зони. Її знання є важливим для діагностики ураження нервів. Існує схема периферійної іннервації шкіри. Що стосується іннервації м'язів - про неї йшла мова під час опису кожного м'яза.
Оскільки більшість нервів людського тіла змішані, то при їх ураженні розлади чутливості майже завжди поєднуються з руховими розладами. Ділянка чутливих розладів загалом співпадає з ділянкою, яка «іннервується даним нервом» Однак ця відповідність є далеко не повною. Це залежить від часткового "перекриття" даного нерва сусідніми і їхніх численних зв’язків.
Виходячи з цього, кожну ділянку даного нерва можна розділити на три зони:
1. Автономна зона яка забезпечується тільки нервом; при його пошкодженні настає цілковита анестезія.
2. Змішана зона, яка забезпечується даним нервом і частково сусідніми; при пошкодженні даного нерва спостерігає
... Читати далі »
Передній мозок спочатку виникає у зв’язку з нюховим рецептором (нюховий мозок), а потім він стає органом управління поведінкою тварини, при чому в ньому виникають центри інстинктивної поведінки, що ґрунтуються на видових реакціях (безумовні рефлекси), підкоркові вузли, і центри індивідуальної поведінки, засновані на індивідуальному досвіді (умовні рефлекси), - кора великого мозку. Відповідно до цього в кінцевому мозку розрізняють в порядку історичного розвитку такі групи центрів:
1. Нюховий мозок, Rhinencephalon, найдавніша, і разом з тим найменша частина, розташована вентрально.
2. Базальні, або , центральні, вузли півкуль, ”підкоркова”, стара частина кінцевого мозку, palacencephala, що прихована в глибині.
ВЧЕННЯ ПРО НЕРВОВУ СИСТЕМУ – НЕВРОЛОГИЯ (NEUROLOGIA)
Нервова система займає головне положення в організмі, будучи апаратом, регулюючим взаємини між організмом і зовнішнім середовищем, здійснюючи узгодженість функцій всіх органів і адаптацію до умов існування. Вже з цього простого перерахування видно її велике значення.
Нервова система розвивається з ектодерми, на якій поступово з'являється заглиблення, яке збільшуючись перетворюється в нервовий жолобок, а останній – в нервову трубку. Ця трубка ділиться на дві нерівні частини: головну і спинну, з яких формуються головний і спинний мозок (далі ми будемо говорити більш детально про розвиток нервової системи).
Що характерно для подальшого розвитку головної і спинної частин мозкової трубки? Спинна частина поступово ділиться на окремі сегменти, тобто має місце метамерне розташування речовини
... Читати далі »
Органами чуття називаються анатомічні утвори, які сприймають енергію зовнішнього впливу і трансформують її в імпульс, який передається у головний мозок.
Неспеціалізований орган чуття – шкіра (кнтактна чутливість): тактильна больова і температурна.
Спеціалізовані органи чуття:
- орган смаку (кнтактна чутливість);
- орган зору, орган слуху, орган рівноваги, орган нюху (дистантна чутливість).
Факт взаємодії органів чуття із зовнішнім середовищем є наслідком походження їх із ектодерми.