З’ЄДНАННЯ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ, JUNCTURAE MEMBRI INFERIORIS, підрозділяють на з'єднання кісток поясу нижньої кінцівки, juncturae cinguli membri inferiores, і з'єднання кісток вільної нижньої кінцівки, juncturae membri inferiores liberi.

Кісти поясу нижньої кінцівки з'єднуються за допомогою двох крижово-клубових суглобів, лобкового симфізу і ряду зв’язок.

Крижово-клубовий суглоб, articulatio sacroiliaca, парний суглоб, утворений клубовими кістками і крижами.

На передній поверхні суглоба знаходяться вентральні крижово-клубові зв’язки, ligg. sacroiliaca ventralia. Вони є короткими пучками волокон, що йдуть від тазової поверхні крижів до клубової кістки.

На задній поверхні суглоба розташовується декілька зв’язок.

1.           Міжкісткові крижово-клубові зв’язки, ligg. sacroiliaca inlerossea,.

2.           Дорсальні крижово-клубові зв’язки, ligg. sacroiliaca dorsalia,

Крижово-клубовий суглоб відноситься до малорухливих суглобів.

Тазова кістка, окрім крижово-клубового суглоба, з'єднується з хребетним стовпом за допомогою ряду потужних зв’язок, до яких відносяться наступні:

1.           Крижово-бугорна зв’язка, lig. sacrotuherale.

2.           Крижово-остиста зв’язки, lig. Sacrospinale.

3.           Клубово-поперекова зв’язка, lig. iliolumbale.

Лобковий симфіз, symphysis pubica. Лобковий симфіз укріплений наступними зв’язками:

1.           Верхня лобкова зв’язка, lig. pubicum superius,.

2.           Дугоподібна зв’язка лобка, lig. arcuatum pubis..

Кульшовий суглоб, articulatio coxae, утворений суглобовою поверхнею голівки стегнової кістки, яка покрита гіаліновим хрящем на всьому протязі, за винятком fovea capitis, і вертлужной западиною, acetabulum, тазовій кістці. Над incisura acetabuli натягнута поперечна зв’язка вертлюжної западини, lig. transversum acetabuli. По вільному краю западини і вказаної зв’язки прикріпляється вертлужна губа, labrum acetabulare, яка декілька збільшує глибину вертлюжної западини. Суглобова капсула, capsula articularis, прикріпляється на тазовій кістці по краю labrum acetabulare, на стегновою - фіксується по linea intertrochanterica, а ззаду захоплює 2/3 шийки стегнової кістки і не доходить до crista intertrochanterica.

До зв’язкового апарату кульшового суглоба відносяться наступні зв’язки:

1.       Клубово-стегнова зв’язка, lig. iliofemorale,.

2.       Лобково-стегнова зв’язка, lig. pubofemorale,.

3.       Сідничо-стегнова зв’язка, lig. ischiofemorale,.

4.       Кругова зона, zona orhicularis,.

5.       Зв’язка голівки стегнової кістки, lig. capitis femoris.

В утворенні колінного суглоба, articulatio genus, беруть участь три кістки: нижній кінець стегнової кістки, верхній кінець великогомілкової кістки і надколінник.

Зв’язки колінного суглоба діляться на дві групи: зв’язки, порожнини суглоба, що знаходяться зовні, і зв’язки, що залягають в порожнині суглоба. На бічних поверхнях суглоба є наступні добре розвинені бічні зв’язки:

1.    Великогомілкова колатеральна зв’язка, lig. collalerale tibiale,

2.    Малогомілкова колатеральна зв’язка, lig. collaterals fibulare,.

Окрім вказаної зв’язки, в цьому відділі суглобової капсули постійно зустрічається дугоподібна підколінна зв’язка, lig. popliteum arcuatum, яка починається від epiconclylus lateralis femoris і прикріпляється в середніх відділах, lig. popliteum obliquum.

Усередині порожнини колінного суглоба знаходяться наступні зв’язки:

І. Передня хрестоподібна зв’язка, lig. cruciatum anterius..

2. Задня хрестоподібна зв’язка, lig. cruciatum posterius,.

3.       Поперечна зв’язка коліна, lig. transversum genus,.

4.       Передня мениско-стегнова зв’язка, lig. meniscofemorale anterius,.

5.       Задня мениско-стегнова зв’язка, lig. meniscofemorale posterius,. Колінний суглоб є поєднанням блоковидного суглоба з обертальним і відноситься до обертально-блоковидних суглобів, trochoginglymus.

Проксимальні кінці кісток гомілки утворюють міжгомілковий суглоб, articulatio tibiofibularis. Суглобова капсула, capsula articularis, прикріпляється по краю суглобових поверхонь, туго натягнута і підкріплюється передньою і задньою зв’язками голівки малогомілкової кістки, ligg. capitis fibulae anterius et posterius. Міжкістковий проміжок між кістками гомілки заповнений міжкістковою перетинкою гомілки, membrana interossea cruris. Дистальні кінці кісток гомілки утворюють міжгомілковий синдесмоз (суглоб), syndesmosis (articulatio) tibiofibularis.

Гомілковостопний суглоб, articulatio talocrwalis,

Зв’язки гомілковостопного суглоба залягають на його бічних поверхнях.

1.       Медіальна (дельтовидна) зв’язка, lig. mediale (deltoideum). Вона підрозділяється на наступні частини:

а) Передня великогомілково -таранная частина, pars lihiotaiaris anterior,.

б) великогомілково -човноподібна частина, pars tibionavicularis,.

в) Частина великогомілково-пяткова, pars tibiocalcanea,.

г) Задня великогомілково -таранная частина, pars tibiotalaris posterior,

На латеральній поверхні гомілковостопного суглоба залягають наступні зв’язки:

2.   Передня таранно-малогомілкова зв’язка, lig. talojibulare anterius..

3.         Таранно-п’яткова зв’язка, lig. calcaneofibulare,.

4.    Задня таранно-малогомілкова зв’язка, lig. talofibulare роsterius. Гомілковостопний суглоб є різновидом блоковидного суглоба гвинтоподібним суглобом.

Підтаранний суглоб,.

До зв’язок, зміцнюючих цей суглоб, відносяться:

1.           Міжкісткова зв’язка таранної п'яти, lig. talocalcaneum.

2.           Латеральна зв’язка таранної п'яти, lig. talocalcaneum laterale,.

3.           Медіальна зв’язка таранної п'яти, lig. talocalcaneum mediale,

Таранно-пятково-човноподібний суглоб, articulatio talocaica- neonavicularis,

Суглоб укріплений наступними зв’язками:

1.           Таранно-човноподібна зв’язка, lig. talonaviculare,.

2.           Підошовна човноподібно-п'яткова зв’язка, lig. calcaneona-viculare plantare.

Кубовидно-п'ятковий суглоб, articulatio calcaneocuboidea,.

Суглоб укріплений рядом зв’язок, які сильніше розвинені на підошовній стороні.

1.      Довга підошовна зв’язка, lig. plantare longum, и.

2.      Підошовна кубовидно-п'яткова зв’язка, lig. calcaneocu-boideum plantare,

Поперечний суглоб передплесна, articulatio tarsi transversa, об'єднує два суглоби: таранно-пятково-човноподібний, articulatio talocalcaneonavicularis, і кубовидний для п'яти, articulatio calcaneocuboidea. Суглоби анатомічно відособлені, але мають загальну роздвоєну зв’язку, lig. bifurcation. Роздвоєна зв’язка, lig. bifurcatum, також називається "ключем" поперечного суглоба передплесна, оскільки після перерізання всіх зв’язок, розташованих в колі цього суглоба, вона утримує кістки в описуваному зчленуванні, і лише після розтину lig. bifurcatum можливе вичленення стопи в цьому суглобі при операції.

Клино-човноподібний суглоб, articulatio cuneonavicularis,  

Клино-човноподібний суглоб укріплений наступними зв’язками:

1.       Тильні клино-човноподібні зв’язки, ligg. cuneonavicularia dorsalia,.

2.       Тильная кубовидно-човноподібна зв’язка, lig. cuboideonavi-culare dorsale,.

3.       Тильні міжклиновидні зв’язки, ligg. intercuneiformia dorsalia..

4.       Підошовна кубовидно-човноподібна зв’язка, lig. cuboideo-naviculare plantare,.

5.       Підошовна клино-кубовидна зв’язка, lig. cuneocuboideum plantare,.

6.       Подошовні клино-човноподібні зв’язки, ligg. cuneonavicularia plantaria..

Предплюсно-плюсневі суглоби, articulationes tarsometatar-seae,

Підкріплюється наступними зв’язками:

1.       Тильні предплюсно-плюсневі зв’язки, ligg. tarsometatarsea dorsalia, розташовуються на тильній поверхні суглобів.

2.       Підошовні предплюсно-плюсневі зв’язки, ligg. tarsome-tatarsea plantaria, розташовані на підошовній поверхні.

3.       Міжкісткові плеснові зв’язки, ligg. metatarsea interossea, знаходяться між підставами плеснових кісток.

4.       Міжкісткові клино-плюсневі зв’язки, ligg. cuneometatarsea interossea, сполучають клиновидні кістки з кістками плесна. Медіальна з них сполучає медіальну клиновидну кість з основою II плеснової кістки і є "ключем" предплюсно-плюсневих суглобів. Ці суглоби відносяться до типа малорухливих суглобів.

Міжплеснові суглоби розташовуються між підставами окремих кісток плесна; напрям зв’язок, зміцнюючих ці суглоби, в основному таке ж, як і на кисті. Суглобові капсули, capsulae articulares, зміцнюються наступними зв’язками: міжкісткові плеснові зв’язки, ligg. metatarsea interossea, тильні плеснові зв’язки, ligg. metatarsea dorsalia, підошовні плеснові зв’язки, ligg. metatarsea plantaria. Проміжні простори між окремими плесновими кістками носять назву міжкісткових проміжків плесна, spatia interossea metatarsi.

Плеснефалангові суглоби, articulationes metatarsophalangeae, Тильний відділ суглобових капсул стоншений: з боку підошовної поверхні вони зміцнюються підошовними зв’язками, ligg. plantaria, а з боків - колатеральними зв’язками, ligg. collateralia. Крім того, між голівками плеснових кісток натягнута глибока поперечна плеснова зв’язка, lig. metatarseum transversum profundum.

Міжфалангові суглоби стопи, articulationes interphalangeae pedis. Їх бічні відділи підкріплюються колатеральними зв’язками, ligg. collateralia, а з підошовного боку - підошовними зв’язками, ligg. plantaria.

Розвиток суглобів

Закладка суглобів з'являється в кінці другого місяця внутріутробного періоду у вигляді ущільнення мезенхіми між хрящовими кінцями майбутніх кісток. Ця мезенхіма розсмоктується, в ній з'являється щілина - порожнина майбутнього суглоба. Таким чином, кістки в місці суглоба стикаються між собою хрящовими суглобовими поверхнями, а мезенхіма, що оточує виниклу порожнину суглоба, зливається з надхрящницею і дає початок суглобовій капсулі. У тих випадках, коли в лежачій між суглобовими поверхнями мезенхімі з'являються дві щілини, мезенхіма розділяє ці порожнини, утворюючи надалі диск, який повністю ізолює одну порожнину від іншої; утворюється двокамерний суглоб. Якщо центральна ділянка диска не розвивається, то утворюється меніск. В новонародженого визначаються майже всі елементи, які є в суглобах в дорослого. Після народження найбільш активним чинником, що обумовлює подальше формування суглоба, є м'язи, що діють на даний суглоб, тобто робота суглоба. Можна відзначити особливості деяких елементів ряду суглобів. Так, в плечовому і тазостегновому суглобах слабо виражена суглобова губа і недостатньо поглиблена суглобова западина. Суглобова капсула відносно потовщена. Серед суглобів кисті можна відзначити також деякі вікові особливості. Суглобовий диск в дистальному променеліктьовому суглобі в новонародженого ще не сформований, а суглобовий диск у скронево-нижньощелепному суглобі в новонародженого дуже близько нагадує цей диск в дорослого, що обумовлене функціональними відмінностями між вказаними суглобами. Розвиток з'єднань кісток безпосередньо залежить від формування кісткових і сполучнотканинних утворень і м'язової тканини. На представлених малюнках суглобів новонародженого видно всі елементи, які ми зустрічаємо в суглобах дорослого, але всі вони є як би прообразом тих форм, які є у відповідних суглобах дорослої людини. Їх подальше формування і придбання тих геометричних форм суглобових поверхонь, якими характеризується кожен суглоб у дорослої людини, відбувається надалі.